-
1 теми
-
2 Сократ
Сократ (бл. 470, Афіни - 399 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, творчість якого стала межею між періодом ранньофілософських космогоній (досократики) і класичною грецьк. філософією. Син каменяра і повитухи, наслідував ремесло батька. Зажив популярності завдяки бесідам на етичні теми, які вів у публічних місцях і зібраннях з усіма, хто цього бажав. Виховання доброчесності вважав головною справою кожної людини. У 399 до н. е. був звинувачений у розбещенні молоді і релігійному нечесті. Вироком народного суду засуджений на смерть і страчений. Жодних творів не писав, висловлював свої міркування лише в усних промовах. Ця форма творчості випливає з теоретичних настанов С. Він слідував висновку "я знаю тільки те, що нічого не знаю", який унеможливлював завершене вчення. Завданням мислення вважав пошук істини і спрямовування людей до блага. Головні складові методу С. - іронія і майєвтика (дослівно - "повивальне мистецтво"). Перша означає неприйняття розхожих уявлень, які піддаються сумніву і спростовуються. Сенс другої - через добирання та аналіз окремих міркувань "наводити" думку співрозмовника на істину. Завдання інтелектуального спілкування - "приймати пологи істини". Відкидав космогонічну проблематику як абстрактну і неспівмірну з можливостями людського розуміння; гідні уваги лише проблеми людського життя В. исловив свою філософську настанову девізом: "Пізнай себе самого". Ця зміна головної теми філософування дістала назву "сократичного повороту" в античній думці. С. є засновником раціоналістичної етики, головний принцип якої: "Якщо я знаю, у чому полягає добро, то не буду коїти лиха". Відтак основа доброчесності - пізнання того, у чому полягає благо. Це робить розум і здатність розуміння визначальними чинниками моралі і виховання. С. справив вирішальний вплив на класичну грецьк. філософію. Його учні започаткували кілька відомих т. зв. сократичних шкіл (кініки, кіренаіки, мегарики). С. є провідним персонажем майже усіх творів свого найвидатнішого учня - Платона. Твори Платона і Ксенофонта є головним джерелом реконструкції філософських поглядів С. Ще в Античності С., завдяки обстоюваній ним відкритості мислення, став уособленням філософії. -
3 віддалятися
= віддалитися1) ( від чогось) to move away ( from); ( уникати) to shun, to avoid; ( відхилятися) to digress2) ( ставати чужим комусь) to drift apart; to become estranged -
4 відступ
ч1) військ. retreat тж.2) ( відхилення) deviation, digression, shift; retirement; abjuration3) полігр. indent, indention -
5 відхилення
с1) ( відхід убік) deviation, divergence, swerve; фіз. deflection, declination; ( похибка) errorймовірне відхилення — probable deviation, probable error
відхилення від курсу — course bend, off-course, sag, ( польоту) course shift
2) ( від теми) digression3) ( відмова) declining, refusal, rejection; disallowanceвідхилення пропозиції — refusal of an offer, rejection of proposal
-
6 відходити
= відійти1) (іти, залишати якесь місце) to move away ( off), to go off (away, back), to stand back; to withdraw, to recede; ( від) to step aside ( from), to walk away ( from); ( про потяг) to leave, to depart3) військ. to withdraw, to draw off, to fall back; ( відступати) to retreat4) (про сезон, ягоди тощо) to end, to come to an end5) ( заспокоюватися) to recover, to come to oneself, to regain oneself6) (відставати, відклеюватися) to come off7) ( умирати) to pass away, to breathe one's last; недок. тж. to be dying, to be going8) ( про води при пологах) to brake -
7 дотримуватися
to hold, to stick (to), to follow, to keep (to), to adhere (to)дотримуватися думки — to be of the opinion, to hold the opinion, to adhere to the opinion
дотримуватися закону — to observe the law, to keep within the law
дотримуватися теми — to keep ( to confine oneself) to the subject, to keep to the record
-
8 збочення
с1) ( відхилення) deviation, divergence; ( статеве) weirdo; ( від теми) digression2) ( ненормальність) perversion -
9 збочувати
= збочити( звертати вбік) to turn; to swing, to swerve; ( відхилятися) to deviate ( from); ( від теми) to digress ( from) -
10 переходити
= перейти1) ( переміщатися з одного місця в інше) to pass, to walk, to go; ( на іншу залізничну колію - про потяг) to shunt2) (на іншу сторону; через) to crossпереходити вбрід — to ford, to wade
3) ( міняти місце роботи) to change4) ( y наступний клас) to move up (to)5) ( починати) to start, to launchпереходити в наступ — to take/pass/ assume the offensive
6) ( перетворюватися) to turn ( into), to come (to); to develop ( into)7) (братися за інше, звертатися до іншого) to go over (to), to pass on (to); to switch over (to)8) ( ставати власністю іншого) to pass (to)переходити з рук у руки — to pass through many hands; to change hands many times
переходити у власність — to pass into the ownership, to carry over
переходити у казну — to forefault діал., to forfeit
9) ( приєднуватися до інших) to go over (to)10) ( про час)11) -
11 повертатися
= повернутися1) ( вертатися) to return, to go ( to come) back; (до; у попередній стан) to revert (to); (думками, у розмові) to recur (to)повертатися до теми — to revert ( to recur) to the subject
2) ( обертатися) to turn, to swing ( round)повертатися кругом (навколо) — to swing round; військ. to turn about; амер. to face about
3) pass, to be returned (paid, sent) back -
12 поширення
сexpansion; extension; (новин, зарази) spreading; (вістей, книжок) circulation; (світла, знань) emission, diffusion; ( розповсюдження) dissemination, propagation; ( теми) enlargement, amplification -
13 роздумувати
1) ( думати) to ruminate, to deliberate, to contemplate, to reflect, to consider; to ponder, to brood over; ( на високі теми) to meditate; ( над проектом) to speculate2) ( вагатися) to waver, to hesitate -
14 розроблення
с1) ( теми) treatment; elaboration, working out (up)2) (нової техніки, технології і т. ін.) development; ( експлуатація) exploitationрозроблення природних ресурсів — development ( exploitation) of natural resources
розроблення родовища — field development, mining
-
15 ухилення
с1) ( відхилення) deviation, digression, aberration, deflexion; ( від теми) digression, excurse2) ( уникання) evasion, dodging, avoidance, avoidingухилення від сплати податків — tax evasion (avoidance, dodging), evasion of taxes
-
16 ухилятися
= ухилитися1) ( уникати) to avoid, to evade, to obviate, to elude, to shirk, to shunухилятися від відповіді — to evade a question, to get out of replying
ухилятися від зобов'язання — to wriggle out of ( to swerve from) an engagement
ухилятися від обов'язку — to evade ( to shirk) one's duty
2) ( відхилятися) to deviate, to digress -
17 доторкатися
dotorkatysjaдієсл.dotykać (перен. торкатися теми) -
18 архетипи
АРХЕТИПИ ( від грецьк. αρχή - початок, походження; τυποξ - слід, відбиток) - в широкому розумінні наскрізні - символічні структури історії культури, асоціюють певний тематичний матеріал свідомого та підсвідомого функціювання людських цінностей. Символіка А. співвіднесена з ідейним чи образним змістом таким чином, що при усіх конкретноісторичних варіаціях цього змісту інваріантним, незмінним залишається сама тематизація через архетипічні символи тих чи тих цінностей. Так трійця "істина - добро - краса" притаманна всім епохам цивілізаційного розвитку, але в кожній з них має специфічне змістове втілення за наскрізності самої теми співвіднесення моральних, естетичних та гносеологічних цінностей. З символічного боку А. є пресупозиціями, тобто схильностями до реалізації певних образів чи ідей, прототипами чи можливостями їх здійснення в культурних процесах. Поняття А. було введено піфагорійцями та розглядалося в подальшому платоністськими школами як аналог "вічних ідей" (ейдосів) в їх символічному позначенні. В такому розумінні А. використовувались Діонісіем Ареопагітом, Бруно, Кеплером, Сковородою. В функції "праформ" А. трактувалися в творчості Дайте, Гете, Т. Манна. У психологічному плані вчення про А. розроблялось Юнгом, який пов'язував їх з символічними структурами "колективного підсвідомого" типу "Самість" (особистість власного "Я"), "Маска" (соціальні ролі, що заміщають справжню суть особи чи псевдо-"Я"), "Тінь" (чи анти-"Я", демон), "Аніма" (образ жіночості) та ін. За різними аспектами здійснення А. можуть виступати як міфологеми (на зразок фантастичних уявлень про небо, землю, пекло) чи як раціональні утворення (типу наскрізних для історії науки уявлень про атоми, образів симетрії та гармонії, хаосу та порядку), або образи етико-нормативної свідомості (як то 10 заповідей в їх співвіднесенні з євангелічними чи апокрифічними притчами). До А. відноситься і символічне використання понять "Захід" та "Схід" як специфічних виявів демократичних та деспотичних тенденцій суспільного розвитку. Існують також національні А., які, за Гайдеггером, у ментальності різних народів можуть позначатись образами типу "Дім" (символ святого довкілля, буття), "Поле" (символ життєвого топосу, джерела існування), "Храм" (символ святинь). Аналіз А. є евристичним засобом дослідження культур та національної свідомості.С. Кримський -
19 Гуссерль, Едмунд
Гуссерль, Едмунд (1859, Просніц, Моравія - 1938) - нім. філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Навчався у Ляйпцигу, Берліні й Відні. Працював в ун-тах Галле, Геттингена, Фрайбурга. У творчості Г. розрізняються три періоди: дофеноменологічний, феноменологічний і трансцендентально-феноменологічний. Дофеноменологічний період пов'язаний із впливом філософа і психолога Врентано, від якого Г. (через поняття інтенціональності свідомості) здобув вирішальний поштовх для спрямування своїх дослідницьких інтересів до царини філософії. У 1891 р. він видає свою першу велику працю "Філософія арифметики", у якій здійснена спроба дати психологічне обґрунтування основоположень математики. Проте, ознайомившись з критикою психологізму в логіці й математиці з боку Фреге (рецензента його праці), Г. відмовляється від попередньої дослідницької програми і звертається до логічного обґрунтування наукового знання. Перший том його двотомної праці "Логічні дослідження" уже містив ґрунтовну критику психологізму. Г. доводив, що психологія є емпіричною наукою, а логіка й математика (так само, як і філософія) є науками апріорними, які мають справу з раціональними поняттями та загальними й необхідними істинами. У цій же праці обґрунтовано ідею "чистої логіки", розглянуто питання про те, "що робить науку наукою", проведено розрізнення емпіричних та теоретичних наук, з'ясовано умови можливості наукової теорії як такої та ін. Феноменологічний період започатковує другий том "Логічних досліджень", в якому Г. прагне узгодити ідею "чистої логіки" з проблематикою теорії пізнання. Це прагнення здійснюється під орудою заклику "до самих речей", тобто до досвідної реальності, що у вигляді феноменів свідомості безпосередньо презентує себе пізнанню. Згідно з Г., феноменологія - це апріорна автономна наука про феномени свідомості. У межах феноменологічної концепції розгорнута характеристика поняття інтенціональності (як спрямованості свідомості до предмета), яке описує структуру та функціональні залежності смислопокладання; започатковано аналіз смислової будови людського світу, як вона дається науковим знанням; розкрито співвідношення "виразу" і його "значення"; показано, що умовою здійснення інтенції свідомості є її споглядальне виконання та ін. Трансцендентально-феноменологічний період був наслідком переходу Г. на позиції трансцендентальної феноменології як універсальної філософії - науки про людський світ і місце в ньому людини як смислового центру сущого. У цей період Г. вводить поняття (і операцію) трансцендентально-феноменологічної редукції, яка постає аналогом картезіанського універсального сумніву і поряд з ейдетичним (категоріальним) спогляданням загального та дескрипцією феноменально даного одиничного - у їх взаємодії - слугує основоположним складником феноменологічного методу. У мисленевій схемі "Ego - cogito - cogitatum" остання ланка становить "ноему", смисловий зміст свідомості; середня ланка постає "ноезою", "актом", інтенціональним переживанням (сприйняттям, пригадуванням тощо), з допомогою якого цей зміст дається; перша ж ланка є "чистою" (абсолютною) свідомістю, трансцендентальним суб'єктом, що немовби надбудовується над емпірико-психологічним "Я" кожної людини як його чиста можливість. Після Першої світової війни, що її Г. сприйняв як руйнацію старого європейського світу, його роздуми дедалі чіткіше і концентрованіше спрямовуються на осмислення завдань філософії (і відповідальності філософів) у відродженні життя. Він обстоює тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повновартісного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. У праці "Картезіанські роздуми" Г. обґрунтовує трансцендентальну феноменологію в історико-філософському контексті і порушує дві нові проблеми - подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивного характеру засад свого філософування. В останній, незавершеній праці "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" також з'являються дві принципово нові теми - аналіз феномена життєвого світу та історичний спосіб аргументації. Криза європейських наук, тобто втрата ними будь-якого життєвого значення для людини, пов'язується із вилученням людської суб'єктивності з наукової картини світу, в результаті чого "суб'єктивізм" став принципово ворожим щодо здобуття "об'єктивного" знання. Одначе спроби осмислити феномен життєвого світу як протогенної стихії виникнення наукової картини реальної дійсності засвідчили, що цей феномен є наскрізно історичним утворенням, а відтак, трансцендентально-феноменологічна редукція перетворювалась на редукцію історичну, передумовою здійснення якої ставало дослідження сталих історичних традицій розвитку європейської культури. На цій підставі в пізній феноменології Г. з'являється поняття "історичного апріорі" (трансцендентальної історичності свідомості). "Криза" стала своєрідним філософським заповітом мислителя, після смерті якого виявилось понад 40000 сторінок рукописів, заповнених стенографічним шрифтом, які утворили архів Г. в Лувені (Бельгія) і дотепер продовжують публікуватися в зібраннях його творів.[br]Осн. тв.: "Філософія арифметики" (1891); "Логічні дослідження". В 2 т. (1900); "Ідеї чистої феноменології або феноменологічна філософія" (1913); "Формальна і трансцендентальна логіка" (1929); "Картезіанські роздуми" (1931); "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" (1936) -
20 Діоген Лаертський
Діоген Лаертський (пер. пол. ПІ ст.) - автор єдиної з античних історій філософії, що збереглася до наших днів і обіймає майже весь період розвитку античної думки. Його твір "Про життя, вчення та вислови славетних філософів" складається з 10 книг. В ньому історія античної філософії подана як розгортання двох ліній спадковості: "іонійської" та "італійської". (Теми книг: І - еллінські мудреці; II - іонійські космологи, Анаксагор, Сократ, та сократики; III - Платощ IV - послідовники Платона по Академії (до Клітомаха); V - Аристотель і перипатетики; VI - кініки; VII - Зенон і стоїки; VIII - Піфагор, Емпедокл, Епіхарм і піфагорейці; IX - Геракліт, елеати,Демокрит, Протагор, скептики; X - Епікур). Він охоплює історію еллінської філософії від напівлегендарних мудреців до Нової Академії, Хрисиппа та Епікура. За викладом матеріалу твір Д.Л. є компіляцією, в якій, здебільшого некритично, опановано близько 200 джерел й описано понад 80 мислителів. Далекий від систематизованості і вельми хаотичний за змістом, твір Д.Л. залишається вагомим першоджерелом з філософії Античності, а у деяких відношеннях (зокрема де стосується текстів Епікура) його значення унікальне.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
теми — ТЕМИ. твор. мн. от тот, та, то 2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
теми́р-кому́з — темир комуз, а … Русское словесное ударение
теми... — (греч. половинка, наполовину) первая часть сложных слов, пишется слитно … Орфографический словарь-справочник
теми — диал. иск. Азгын теләк, нәфес. ТАМГЫ (ТӘМГЫ) ИТҮ (СУЗУ) – Өметләнеп дәгъва итү, нәфес сузу мөфти булырга тамгы итүче … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Деньгу да девку в теми держи. — Дурак деньги напоказ носит. Деньгу да девку в теми держи. См. ПОХВАЛА ПОХВАЛЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
С теми же глазами — 1. Арх., Пск., Сиб. Без отдыха, без передышки. АОС 9, 84; ПОС 6, 173; ФСС, 42. 2. Не сожалея о содеянном, не испытывая стыда (делать что л.). СПП 2001, 26 … Большой словарь русских поговорок
темир-комуз — (кирг.), музыкальный инструмент, тип металлического варгана. * * * ТЕМИР КОМУЗ ТЕМИР КОМУЗ (кирг.), музыкальный инструмент, тип металлического варгана … Энциклопедический словарь
Темир-Хан-Шура — см. Буйнакск. * * * ТЕМИР ХАН ШУРА ТЕМИР ХАН ШУРА, название г. Буйнакск (см. БУЙНАКСК) в Дагестане до 1922 … Энциклопедический словарь
Темирівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Темир-Хан-Шура — Темир Хан Шура, название города Буйнакск в Дагестане до 1922 … Словарь "География России"
АРБИТРАЖНЫЙ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ — Принят Государственной Думой 5 апреля 1995 года Одобрен Советом Федерации Раздел I . Общие положения Глава 1. Основные положения Статья 1. Осуществление правосудия арбитражным отнесенных к его компетенции настоящим Кодексом и другими федеральными … Большой Энциклопедический словарь